У 2018р. ДПА у формі ЗНО з української мови обов'язково складатимуть випускники  коледжів. З  метою поглибленої  підготовки до державної підсумкової атестації запропоновано вивчення цього курсу, що охоплює всі теми, рекомендовані Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженої Міністерством освіти і науки України від 03.02.2016р. №77.

Метою вивчення курсу української мови у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти, є виховання студента як компетентної  мовної особистості, яка відзначається високою мовною культурою; формування навичок комунікативно виправданого користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях з обов’язковим дотриманням мовних норм  та мовленнєвого етикету; вироблення вмінь за лексемами й граматичними формами пізнавати національне світосприймання, ментальність рідного народу.

                   Досконале володіння державною мовою – важлива умова формування  особистості майбутнього молодшого спеціаліста, становлення його високодуховного, національно зорієнтованого світогляду, запорука професійної кар’єри, передоснова фахової компетенції.

Головними завданнями курсу української мови є:

•        виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;

•        вироблення у студентів компетенцій комунікативно виправдано користуватися
засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

•        ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і
навичок — орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

•        формування духовного світу студентів, цілісних світоглядних уявлень,
загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних
надбань українського народу і людства в цілому.

          Відповідно до головної мети і завдань навчального предмета у Програмі визначено обов’язковий мінімум змісту освіти, що включає основні змістові лінії: мовленнєзнавчі відомості, види і жанри навчальних робіт, комунікативні вміння та навички (мовленнєва змістова лінія); мовну систему – стилістику лексикологію, фонетику, граматику, синтаксис та пунктуацію (мовна змістова лінія); соціокультурознавчі відомості, відображені в навчальних текстах, наочно-ілюстративних матеріалах, аудіовізуальних та ін. засобів, дібраних з урахуванням принципу єдності навчання, виховання та розвитку студентів (соціокультурна змістова лінія); основні способи загальнопізнавальної діяльності, формування яких сприяє різнобічному і зокрема мовленнєвому розвитку студентів (діяльнісна змістова лінія). Мовна й мовленнєва змістові лінії є основними, що визначають предмет навчання, вони містять критерії для визначення рівня навчальних досягнень студента, а вимоги до соціокультурної та діяльнісної ліній не є спеціальними, хоч і важливими для формування мовно-мовленнєвих компетенцій.

         Передбачено у Програмі міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки – це дає можливість вивчати мову як вияв загальнокультурного процесу, а кожне мовне явище розглядати в лінгвістичному контексті.

            Особлива увага приділяється таким розділам науки про мову, як стилістика й культура мовлення, що, насамперед, і визначає її якісно вищий рівень (щодо мети курсу в цілому)

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- вивчені лінгвістичні поняття; орфоепічні, орфографічні та пунктуаційні правила; основні норми культури мовлення;

вміти:

- розпізнавати вивчені поняття, визначати їх суттєві ознаки та пояснювати за допомогою вивчених правил;

- користуватися різними видами словників;

- правильно будувати й використовувати в мовленні речення різних видів;

- правильно писати слова з вивченими орфограмами;

- правильно ставити розділові знаки відповідно до вивчених пунктуаційних правил;

- знаходити і виправляти орфоепічні, орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;

- сприймати чуже мовлення, відтворювати готовий текст та створювати власні висловлювання;

- додержувати основних правил спілкування.